Дистальний прикус — це одна з патологій оклюзії зубів, при якій верхня щелепа сильно виступає над нижньою половиною, приводячи до деформації обличчя й різноманітним стоматологічним проблемам. Викривлення бувають різного ступеня тяжкості, в залежності від віку пацієнтів, і майже завжди призводять до ускладнень, через що важлива точна діагностика і подальше комплексне лікування.
Причини дистального прикусу
Фактори, через які виникатимуть дистальні порушення, діляться на дві великі групи. До першої з них відносяться загальні причини, не пов’язані із захворюваннями порожнини рота:
- Рахіт і родові травми — патології під час пологів часто впливають на будову черепа малюка, поставу, і, як наслідок — неправильне положення щелеп.
- Погана спадковість — проблеми з прикусом можуть передаватися дитині, навіть якщо один з батьків абсолютно здоровий. Фіксуються випадки, коли викривлення передавалося від бабусь і дідусів, що зобов’язує досвідченого стоматолога збирати детальний анамнез.
- Викривлення носової перегородки, аденоїди, хронічні простудні та ЛОР захворювання — якщо при цьому постійно дихати ротом, то з роками формується аномальна будова щелепи та хвороботворна мікрофлора.
- Відмова від грудного вигодовування — молочні суміші провокують розвиток не тільки пляшкового карієсу, але і проблем з прикусом.
- Шкідливі звички — дитина гризе тверді предмети, засинає з пальцем у роті і т.д.
До стоматологічних причин відносять:
- Сколи, переломи зубів і інші травми, які призвели до значного зсуву і деформації щелепи.
- Наслідки запущеного пародонтиту та несвоєчасного протезування, коли кістка сильно атрофувалась.
- Жувальне навантаження нерівномірно розподілене через неправильне носіння знімних протезів.
- Пізня або, навпаки, занадто рання зміна молочних зубів, на тлі якої нижня щелепа відстає в рості.
Симптоми дистального прикусу
Проявлятися дистальне порушення може по-різному, але навіть на ранніх стадіях воно фіксується у вигляді таких симптомів:
- Обличчя в профіль набуває неестетичного «опуклого» овалу, щоки та вилиці виглядають неприродно великими.
- Верхня губа набагато коротше, при посмішці вона візуально «натягується».
- Часто спостерігається погане змикання губ.
- Підборідкова складка яскраво виражена, створюється відчуття напруженості.
- Крила носа розташовані віялом, ніздрі дивляться «вгору».
Характерними побічними ознаками дистальних викривлень залишаються проблеми з поставою, головний біль та наявність дефектів мовлення. На першому місці — шепелявість й картавість — чим важче людині говорити, тим серйозніше викривлення.
Клінічних симптомів також кілька:
- Щілина між верхніми й нижніми різцями перевищує 5 мм.
- Спостерігається скученість зубів на нижній щелепі.
- Центральні різці нахилені до губ, або дивляться всередину.
- Велика відстань між іклами та сусідніми зубами, утворюються треми та діастеми.
Патологія часто супроводжується відкритим прикусом, який може поєднувати в собі відразу кілька симптомів. Це одне з найбільш небезпечних порушень, яке вимагає негайного лікування, щоб уникнути ризику операції.
Діагностика дистального прикусу
Щоб визначити ступінь викривлення з максимальною точністю, буде потрібно проведення наступних діагностичних процедур:
- Візуальний огляд пацієнта і замір пропорцій обличчя спеціальними лінійками.
- Детальний збір анамнезу — важливо з’ясувати не тільки поточний стан і минулі стоматологічні хвороби пацієнта, але і можливі патології найближчих родичів та інших членів сім’ї.
- Прицільні та панорамні рентгенівські знімки — необхідний захід, щоб виключити ускладнення і точно знати про усунення щелеп.
- Замір «готичного кута» – нахилу нижньої щелепи щодо скроневої області та суглоба, як в спокійному положенні, так і з відкритим ротом.
- Воскові зліпки — зняття відбитка, попри простоту технології, залишається одним з найважливіших етапів діагностики та лікування. Саме по них виготовляється гіпсова модель щелепи для подальшої розробки апаратів корекції.
- Електроміографія — перевірка м’язових тканин навколо нижньощелепного суглоба мікрострумами. Вона необхідна для визначення тонусу і прогнозування лікування.
- Комп’ютерна томографія — на сьогодні самий надійний, нехай і дорогий метод діагностики. За допомогою панорамного сканування легко визначити будь-яке порушення на ранній стадії, а попутно виявити й інші захворювання.
Виправлення дистального прикусу у дітей та дорослих
На сьогодні дистальні викривлення лікуються десятками способів. Конкретні методи можуть призначатися виключно лікарем, і їх вибір залежить від декількох ключових факторів:
- Вік пацієнта — оптимальним вважається період з 13 до 25 років, коли кісткова тканина в організмі ще не до кінця сформувалася і добре піддається корекції. При цьому у дітей терміни лікування рекомендують не затягувати до зміни молочних зубів.
- Ступінь викривлення — якщо довго не займатися патологією, вона почне прогресувати й переходити в небезпечні форми, наприклад, в глибокий прикус.
- Клінічні ускладнення — перш ніж займатися корекцією зубного ряду, потрібно вилікувати будь-яке запалення, будь то стоматит, гінгівіт, або запущені форми періодонтиту.
- Наявність шкідливих звичок — сюди відноситься не тільки куріння й алкоголь, але ще і зловживання кавою, тяга гризти нігті й інші проблеми, які можуть ускладнити навіть найефективнішу і сучасну терапію.
Починати корекцію потрібно при перших ознаках патології. Якщо цього не зробити в потрібний момент, естетичні проблеми плавно перейдуть в більш серйозні захворювання, що вимагають складної терапії, аж до хірургічного втручання.
Якщо у вас є які-небудь питання з виправлення дистального прикусу ми з задоволенням відповімо на них в розділі “Питання” нашого сайту.